ГЕОСИНТЕЗ ІНЖЕНІРІНГ

Розробка і сервіс бурових промивальних рідин

Сьогодні, на одній зі свердловин, де використовуються бурові розчини нашого підприємства, спущений хвостовик обсадної колони Ø194 мм. Ординарна подія, якби не історія, яка цьому передувала.

Все почалося в 2012 році, коли геологічна служба одного з наших замовників поставила задачу розкрити перспективні нижньовізейскі горизонти, що залягають на 300-400 м глибше основного об'єкту розробки, приуроченого до серпухівських відкладів. Обидва об'єкти, які розділялися потужною товщею аргілітів, передбачалося перекрити одною секцією експлуатаційної колони. Для розкриття запланували використати безглинистий буровий розчин Біокар густиною 1150-1160 кг/м3. Біокар, на той час, вже прекрасно зарекомендував себе на декількох свердловинах. Густина розчину визначалася пластовими тисками в продуктивних горизонтах. Роботи проводилися на двох свердловинах, які бурилися практично одночасно.

На першій свердловині проблеми, пов'язані з осипами, почалися практично відразу, після розкриття товщі аргілітів. Весь наш арсенал фізико-хімічних методів, спрямований на підвищення стійкості інтервалу ускладнень, дав слабі результати. Довелося поступово піднімати густину бурового розчину. Стовбур вдалося стабілізувати лише при густині 1320-1340 кг / м3.

Ситуація повністю повторилася і на другій свердловині. Відмінність полягала лише в тому, що розчин відразу почали обважнювати і на подолання ускладнень витратили значно менше часу. Геологічний аналіз показав, що інтервал ускладнень пов'язаний із зоною тектонічних порушень і аномально високих порових тисків, яка поширена по всій площі родовища. Стало зрозуміло, що без збільшення густини бурового розчину пройти відклади аргівлітів не вдасться. Однак такий спосіб забезпечення стійкості стовбура свердловини не міг бути оптимальним, оскільки, в цьому випадку, продуктивні горизонти піддавалися значній репресії.

 Для вирішення проблеми замовник привернув всі підрядні підприємства. Розробка нової програми буріння тривала більше двох років. Сьогодні вже ніхто і не згадає, скільки було розглянуто пропозицій. Остаточний варіант був реалізований в проектних рішеннях для нової свердловини.

Була повністю змінена конструкція. Тепер продуктивні горизонти і інтервал ускладнень були розділені. Були впроваджені нові прийоми підготовки обсадних труб і використання декількох об’ємів безглинистого розчину Біокар. Перед розкриттям нестійкого інтервалу було передбачено обважнення бурового розчину до густини 1340 кг/м3 і його обробка спеціальними реагентами-інгібіторами.

Результати плідної спільної роботи не змусили себе чекати. Вдалось уникнути забруднення продуктивних пластів. Нестійкий інтервал був пройдений за рекордні терміни. Ознаки осипів аргілітів практично були відсутні. Стан стовбура свердловини відображено на діаграмі (рис.1). Хвостовик колони спущений до вибою і успішно зацементований.

Для порівняння наводимо діаграму аналогічного інтервалу свердловини, пробуреної в 2012 році (рис.2). Можемо побачити, що зміни істотні. І це, безумовно, успіх! Успіх, який став можливий завдяки комунікації та тісної взаємодії між замовником і підрядними організаціями. Успіх, з яким хочеться привітати всіх колег, причетних до розробки нової ефективної технології буріння свердловин на родовищі.

ПАРАМЕТРИ БУРОВОГО РОЗЧИНУ БІОКАР-МТ ПРИ РОЗКРИТТІ УСКЛАДНЕНИХ НЕСТІЙКИХ АРГІЛІТІВ :

  • густина – 1,34 г/см3;
  • умовна в'язкість – 55 с;
  • СНЗ – 48/72 дПа;
  • пластична в'язкість – 20 мПа*с;
  • ДНЗ – 148 дПа;
  • фільтрація – 5 см3/30 хв;
  • КТК – 0,15;
  • загальна мінералізація – 12,8 %;
  • вміст KCl – 5,4 %;
  • рН – 10,4.

28Os228Os1

                              Рисунок 1 (2017 р.)                                                                            Рисунок 2 (2012 р.)